пробідувати

Пробідувати, -ду́ю, -єш

гл. Пробѣдствовать нѣкоторое время.

Значення в інших словниках

1. пробідувати — пробідува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пробідувати — -ую, -уєш, док. Бідувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробідувати — ПРОБІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бідувати якийсь час. Ціле життя пробідував [Юра] у бутинах, на інших свої сили витратив (А. Крушельницький); Лукія Чупер весь вік прожила ані дівкою, ані вдовою... Не прожила, а пробідувала (С. Чорнобривець).  Словник української мови у 20 томах
4. пробідувати — ПРОБІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бідувати якийсь час. Ціле життя пробідував [Юра] у бутинах, на інших свої сили витратив (Круш., Буденний хліб.., 1960, 189); Лукія Чупер весь вік прожила ані дівкою, ані вдовою… Не прожила, а пробідувала (Чорн., Пісні.., 1958,3).  Словник української мови в 11 томах