пробігти
Пробіга́ти, -га́ю, -єш
сов. в. пробігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Пробѣгать, пробѣжать. Лень так швидко пробіжить, як часиночка. Кв.
2) Проѣзжать, проѣхать быстро. Пан четвернею пробіжить. МВ. І. 22.
Словник української мови ГрінченкаПробіга́ти, -га́ю, -єш
сов. в. пробігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Пробѣгать, пробѣжать. Лень так швидко пробіжить, як часиночка. Кв.
2) Проѣзжать, проѣхать быстро. Пан четвернею пробіжить. МВ. І. 22.
Словник української мови Грінченка