пробігти
пробі́гти
[проуб’ігтие]
проб'іжу, проб'іжиш, проб'іжиемо, проб'іжиете; нак. проб'іжи, проб'іж'іт'
Орфоепічний словник української мовипробі́гти
[проуб’ігтие]
проб'іжу, проб'іжиш, проб'іжиемо, проб'іжиете; нак. проб'іжи, проб'іж'іт'
Орфоепічний словник української мови