промовка
Промовка, -ки
ж.
1) Рѣчь, разговоръ, погудка. Про вовка промовка, аж дідько вовка і несе. Маркев. 58.
2) Произношеніе, акцентъ. Яка у його чудна промовка. Левч. 129. см. промова, промівка.
Словник української мови ГрінченкаПромовка, -ки
ж.
1) Рѣчь, разговоръ, погудка. Про вовка промовка, аж дідько вовка і несе. Маркев. 58.
2) Произношеніе, акцентъ. Яка у його чудна промовка. Левч. 129. см. промова, промівка.
Словник української мови Грінченка