Значення в інших словниках
-
промовка —
промо́вка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
промовка —
див. приказка
Словник синонімів Вусика
-
промовка —
ПРОМО́ВКА, и, ж. Розмова, бесіда. – От тобі на! – сказала Онися, заглядаючи в вікно, – за вовка промовка, а вовк у хату (І. Нечуй-Левицький); // Те саме, що при́мо́вка. Отак на всі лади вигукуючи промовку Федора Федосійовича, хлопець благополучно зійшов і додолу (І. Волошин).
Словник української мови у 20 томах
-
промовка —
РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВА розм., БАЛА́ЧКА розм., БАЛА́КАННЯ розм., ПЕРЕМО́ВА розм., ПРОМО́ВКА заст., ГОВІ́РКА діал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКА діал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст.
Словник синонімів української мови
-
промовка —
ПРОМО́ВКА, и, ж. Розмова, бесіда. — От тобі на! — сказала Онися, заглядаючи в вікно, — за вовка промовка, а вовк у хату (Н.-Лев., III, 1956, 14); // Те саме, що при́мо́вка. Отак на всі лади вигукуючи промовку Федора Федосійовича, хлопець благополучно зійшов і додолу (Вол., Наддн. висоти, 1953, 28).
Словник української мови в 11 томах
-
промовка —
Промовка, -ки ж. 1) Рѣчь, разговоръ, погудка. Про вовка промовка, аж дідько вовка і несе. Маркев. 58. 2) Произношеніе, акцентъ. Яка у його чудна промовка. Левч. 129. см. промова, промівка.
Словник української мови Грінченка