підгортати

Підгорта́ти, -та́ю, -єш

сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл.

1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни. Чуб. V. 56.

2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Шух. І. 164. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. АД. І. 114.

3) — під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. К. Дз. 17. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля. К. ЦН. 221.

Значення в інших словниках

1. підгортати — (при опрацюванні городини) підсипати, обсапувати.  Словник синонімів Полюги
2. підгортати — підгорта́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. підгортати — див. гребти; підкорювати  Словник синонімів Вусика
4. підгортати — -аю, -аєш і розм. підгортувати, -ую, -уєш, недок., підгорнути, -горну, -горнеш, док., перех. 1》 Горнучи (у 1 знач.), збирати що-небудь сипуче докупи. || Підбирати, поправляти що-небудь (звичайно волосся). 2》 під кого – що. Горнучи, гребучи, соваючи і...  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підгортати — ПІДГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. ПІДГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., що. 1. Горнучи (у 1 знач.), збирати що-небудь сипуче докупи. Твердохліб підвівся і, підгорнувши рукою землю, запросив Теодосія сідати (А.  Словник української мови у 20 томах
6. підгортати — підгорта́ти / підгорну́ти під чо́біт кого. Ставити кого-небудь у повну залежність, підлеглість. Завзята, енергійна жінка може будь-якого чоловіка підгорнути під чобіт (З газети). підгорну́ти під чобіто́к. — Оце сердешний Охрім ускочив!...  Фразеологічний словник української мови
7. підгортати — ПІДГОРТА́ТИ (вирощуючи рослини, нагрібати розпушену землю до основи стебел), ОБГОРТА́ТИ, ПІДСИПА́ТИ розм., ОБСИПА́ТИ розм., ПІДГО́РТУВАТИ розм.; ПІДСА́ПУВАТИ, ОБСА́ПУВАТИ (сапою). — Док.  Словник синонімів української мови
8. підгортати — ПІДГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. ПІДГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., перех. 1. Горнучи (у 1 знач.), збирати що-небудь сипуче докупи. Твердохліб підвівся і, підгорнувши рукою землю, запросив Теодосія сідати (Хижняк...  Словник української мови в 11 томах