підгортати

підгорта́ти

-аю, -аєш і розм. підгортувати, -ую, -уєш, недок., підгорнути, -горну, -горнеш, док., перех.

1》 Горнучи (у 1 знач.), збирати що-небудь сипуче докупи.

|| Підбирати, поправляти що-небудь (звичайно волосся).

2》 під кого – що. Горнучи, гребучи, соваючи і т. ін., поміщати, пересувати під кого-, що-небудь, до когось, чогось.

3》 Придавлювати собою кого-, що-небудь, навалившись; підминати (у 1 знач.).

|| Гнути, згинати в суглобах, підкладаючи під кого-, що-небудь (про частини тіла); підгинати.

|| перен., рідко. Силою підкоряти кого-небудь, заволодівати чимсь.

4》 Робити що-небудь коротшим, загинаючи кінець, частину під що-небудь, всередину чогось.

5》 Доглядаючи за рослинами, нагортати, нагрібати розпушену землю до основи стебел.

Значення в інших словниках

1. підгортати — (при опрацюванні городини) підсипати, обсапувати.  Словник синонімів Полюги
2. підгортати — підгорта́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. підгортати — див. гребти; підкорювати  Словник синонімів Вусика
4. підгортати — ПІДГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. ПІДГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., що. 1. Горнучи (у 1 знач.), збирати що-небудь сипуче докупи. Твердохліб підвівся і, підгорнувши рукою землю, запросив Теодосія сідати (А.  Словник української мови у 20 томах
5. підгортати — підгорта́ти / підгорну́ти під чо́біт кого. Ставити кого-небудь у повну залежність, підлеглість. Завзята, енергійна жінка може будь-якого чоловіка підгорнути під чобіт (З газети). підгорну́ти під чобіто́к. — Оце сердешний Охрім ускочив!...  Фразеологічний словник української мови
6. підгортати — ПІДГОРТА́ТИ (вирощуючи рослини, нагрібати розпушену землю до основи стебел), ОБГОРТА́ТИ, ПІДСИПА́ТИ розм., ОБСИПА́ТИ розм., ПІДГО́РТУВАТИ розм.; ПІДСА́ПУВАТИ, ОБСА́ПУВАТИ (сапою). — Док.  Словник синонімів української мови
7. підгортати — ПІДГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. ПІДГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., перех. 1. Горнучи (у 1 знач.), збирати що-небудь сипуче докупи. Твердохліб підвівся і, підгорнувши рукою землю, запросив Теодосія сідати (Хижняк...  Словник української мови в 11 томах
8. підгортати — Підгорта́ти, -та́ю, -єш сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни. Чуб. V. 56. 2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе.  Словник української мови Грінченка