підгортати —
підгорта́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
підгортати —
див. гребти; підкорювати
Словник синонімів Вусика
підгортати —
-аю, -аєш і розм. підгортувати, -ую, -уєш, недок., підгорнути, -горну, -горнеш, док., перех. 1》 Горнучи (у 1 знач.), збирати що-небудь сипуче докупи. || Підбирати, поправляти що-небудь (звичайно волосся). 2》 під кого – що. Горнучи, гребучи, соваючи і...
Великий тлумачний словник сучасної мови
підгортати —
ПІДГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. ПІДГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., що. 1. Горнучи (у 1 знач.), збирати що-небудь сипуче докупи. Твердохліб підвівся і, підгорнувши рукою землю, запросив Теодосія сідати (А.
Словник української мови у 20 томах
підгортати —
підгорта́ти / підгорну́ти під чо́біт кого. Ставити кого-небудь у повну залежність, підлеглість. Завзята, енергійна жінка може будь-якого чоловіка підгорнути під чобіт (З газети). підгорну́ти під чобіто́к. — Оце сердешний Охрім ускочив!...
Фразеологічний словник української мови
підгортати —
ПІДГОРТА́ТИ (вирощуючи рослини, нагрібати розпушену землю до основи стебел), ОБГОРТА́ТИ, ПІДСИПА́ТИ розм., ОБСИПА́ТИ розм., ПІДГО́РТУВАТИ розм.; ПІДСА́ПУВАТИ, ОБСА́ПУВАТИ (сапою). — Док.
Словник синонімів української мови
підгортати —
ПІДГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. ПІДГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., перех. 1. Горнучи (у 1 знач.), збирати що-небудь сипуче докупи. Твердохліб підвівся і, підгорнувши рукою землю, запросив Теодосія сідати (Хижняк...
Словник української мови в 11 томах
підгортати —
Підгорта́ти, -та́ю, -єш сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни. Чуб. V. 56. 2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе.
Словник української мови Грінченка