Значення в інших словниках
-
розбійниця —
розбі́йниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
розбійниця —
-і. Жін. до розбійник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розбійниця —
РОЗБІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до розбі́йник. – Дозвольте і мені, панове, річ держать! – Тут обізвалася Лисиця. – Розбійницю таку не так судить годиться (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
розбійниця —
Розбі́йниця, -ці; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розбійниця —
РОЗБІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до розбі́йник. — Дозвольте і мені, панове, річ держать! — Тут обізвалася Лисиця. — Розбійницю таку не так судить годиться (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах