1. Словник української мови Грінченка

розбійниця

Розбійниця, -ці

ж. Разбойница.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбійниця — розбі́йниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розбійниця — -і. Жін. до розбійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбійниця — РОЗБІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до розбі́йник. – Дозвольте і мені, панове, річ держать! – Тут обізвалася Лисиця. – Розбійницю таку не так судить годиться (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. розбійниця — Розбі́йниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розбійниця — РОЗБІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до розбі́йник. — Дозвольте і мені, панове, річ держать! — Тут обізвалася Лисиця. — Розбійницю таку не так судить годиться (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах