1. Орфографічний словник української мови

розбійниця

розбі́йниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбійниця — -і. Жін. до розбійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбійниця — РОЗБІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до розбі́йник. – Дозвольте і мені, панове, річ держать! – Тут обізвалася Лисиця. – Розбійницю таку не так судить годиться (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. розбійниця — Розбі́йниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розбійниця — РОЗБІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до розбі́йник. — Дозвольте і мені, панове, річ держать! — Тут обізвалася Лисиця. — Розбійницю таку не так судить годиться (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. розбійниця — Розбійниця, -ці ж. Разбойница. Словник української мови Грінченка