рубчастий —
рубча́стий прикметник
Орфографічний словник української мови
рубчастий —
[рубчастией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і
Орфоепічний словник української мови
рубчастий —
-а, -е. Прикм. до рубець 1). || З нерівною, рельєфною поверхнею.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рубчастий —
РУБЧА́СТИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 1. Через кригу по сніговому полю тягнулися два широких рубчастих сліди (В. Собко); // З нерівною, рельєфною поверхнею. – Он посуд: кухлики, миски, шклянки ..
Словник української мови у 20 томах
рубчастий —
РУБЧА́СТИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 1. Через кригу по сніговому полю тягнулися два широких рубчастих сліди (Собко, Стадіон, 1954, 288); // З нерівною, рельєфною поверхнею. Он посуд: кухлики, миски, шклянки..
Словник української мови в 11 томах