рубчастий

РУБЧА́СТИЙ, а, е.

Прикм. до рубе́ць 1.

Через кригу по сніговому полю тягнулися два широких рубчастих сліди (В. Собко);

// З нерівною, рельєфною поверхнею.

– Он посуд: кухлики, миски, шклянки .. Одні бокасті, другі вузенькі, кругленькі, довгасті, гранясті, рубчасті (Грицько Григоренко);

З-під твердих гумових шин полетіли іскри, чорний димок звився над рубчастими протекторами, заскреготали гальма (В. Собко);

При відсутності ротаційної мотики кірку знищують рубчастими або дерев'яними котками, набивши на них ребруваті планки (з наук. літ.);

Штани [у Миколи] з чорного рубчастого вельвету, обхоплені під колінами товстими спортивними панчохами (Я. Галан).

Значення в інших словниках

1. рубчастий — рубча́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рубчастий — [рубчастией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
3. рубчастий — -а, -е. Прикм. до рубець 1). || З нерівною, рельєфною поверхнею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рубчастий — РУБЧА́СТИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 1. Через кригу по сніговому полю тягнулися два широких рубчастих сліди (Собко, Стадіон, 1954, 288); // З нерівною, рельєфною поверхнею. Он посуд: кухлики, миски, шклянки..  Словник української мови в 11 томах
5. рубчастий — Рубчастий, -а, -е Граненый. Частувала кума з рубчастої чарки. Полт.  Словник української мови Грінченка