Орфоепічний словник української мови

рубчастий

рубча́стий

[рубчастией]

м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рубчастий — рубча́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. рубчастий — -а, -е. Прикм. до рубець 1). || З нерівною, рельєфною поверхнею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рубчастий — РУБЧА́СТИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 1. Через кригу по сніговому полю тягнулися два широких рубчастих сліди (В. Собко); // З нерівною, рельєфною поверхнею. – Он посуд: кухлики, миски, шклянки ..  Словник української мови у 20 томах
  4. рубчастий — РУБЧА́СТИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 1. Через кригу по сніговому полю тягнулися два широких рубчастих сліди (Собко, Стадіон, 1954, 288); // З нерівною, рельєфною поверхнею. Он посуд: кухлики, миски, шклянки..  Словник української мови в 11 томах
  5. рубчастий — Рубчастий, -а, -е Граненый. Частувала кума з рубчастої чарки. Полт.  Словник української мови Грінченка