рубчастий

рубча́стий

-а, -е.

Прикм. до рубець 1).

|| З нерівною, рельєфною поверхнею.

Значення в інших словниках

1. рубчастий — рубча́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рубчастий — [рубчастией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
3. рубчастий — РУБЧА́СТИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 1. Через кригу по сніговому полю тягнулися два широких рубчастих сліди (В. Собко); // З нерівною, рельєфною поверхнею. – Он посуд: кухлики, миски, шклянки ..  Словник української мови у 20 томах
4. рубчастий — РУБЧА́СТИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 1. Через кригу по сніговому полю тягнулися два широких рубчастих сліди (Собко, Стадіон, 1954, 288); // З нерівною, рельєфною поверхнею. Он посуд: кухлики, миски, шклянки..  Словник української мови в 11 томах
5. рубчастий — Рубчастий, -а, -е Граненый. Частувала кума з рубчастої чарки. Полт.  Словник української мови Грінченка