Значення в інших словниках
-
рябити —
ряби́ти 1 дієслово недоконаного виду робити що-небудь рябим ряби́ти 2 дієслово недоконаного виду утворювати дрібні хвилі на воді безос.
Орфографічний словник української мови
-
рябити —
РЯБИТИ – РЯБІТИ – РЯБИТИСЯ – РЯБІТИСЯ – РЯБІШАТИ Рябити, перех. Робити щось рябим, строкатим, хвилястим. У численних рівчаках та ставках рябило вітром воду (Н.Рибак). Рябіти, неперех.
Літературне слововживання
-
рябити —
-ить, недок. 1》 перех. Робити що-небудь рябим, строкатим. 2》 безос., перех. Утворюючи брижі, дрібні хвилі на поверхні води, робити її рябою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рябити —
РЯБИ́ТИ, и́ть, недок. 1. що. Виділятися ребизною, строкатістю з-поміж чого-небудь на фоні чогось. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами і усяким овощем – рябить люд і купчиться коло шалаша хазяйського (Марко Вовчок). 2. безос.
Словник української мови у 20 томах
-
рябити —
РЯБИ́ТИ, и́ть, недок. 1. перех. Робити що-небудь рябим, строкатим. 2. безос., перех. Утворюючи брижі, дрібні хвилі на поверхні води, робити її рябою. У численних рівчаках та ставках рябило вітром воду (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 577).
Словник української мови в 11 томах