рябити

ряби́ти 1

дієслово недоконаного виду

робити що-небудь рябим

ряби́ти 2

дієслово недоконаного виду

утворювати дрібні хвилі на воді

безос.

Значення в інших словниках

1. рябити — РЯБИТИ – РЯБІТИ – РЯБИТИСЯ – РЯБІТИСЯ – РЯБІШАТИ Рябити, перех. Робити щось рябим, строкатим, хвилястим. У численних рівчаках та ставках рябило вітром воду (Н.Рибак). Рябіти, неперех.  Літературне слововживання
2. рябити — -ить, недок. 1》 перех. Робити що-небудь рябим, строкатим. 2》 безос., перех. Утворюючи брижі, дрібні хвилі на поверхні води, робити її рябою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рябити — РЯБИ́ТИ, и́ть, недок. 1. що. Виділятися ребизною, строкатістю з-поміж чого-небудь на фоні чогось. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами і усяким овощем – рябить люд і купчиться коло шалаша хазяйського (Марко Вовчок). 2. безос.  Словник української мови у 20 томах
4. рябити — РЯБИ́ТИ, и́ть, недок. 1. перех. Робити що-небудь рябим, строкатим. 2. безос., перех. Утворюючи брижі, дрібні хвилі на поверхні води, робити її рябою. У численних рівчаках та ставках рябило вітром воду (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 577).  Словник української мови в 11 томах
5. рябити — Рябити, -блю, -биш гл. Дѣлать пестрымъ.  Словник української мови Грінченка