Значення в інших словниках
-
самоук —
самоу́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
самоук —
див. ОСВІЧЕНИЙ; як ім. самовчений.
Словник синонімів Караванського
-
самоук —
див. умілий
Словник синонімів Вусика
-
самоук —
-а, ч. 1》 Той, хто навчився чого-небудь самостійно, без систематичного навчання, без керівника. 2》 у знач. присл. самоуком. Самостійно, без систематичного навчання, без керівництва.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самоук —
САМОУ́К, а, ч. 1. Той, хто навчився чого-небудь самостійно, без систематичного навчання, без керівника. В листах надсилають мені й ноти, написані обдарованими самоуками (П. Тичина); Він [Т.
Словник української мови у 20 томах
-
самоук —
САМОУ́К (той, хто навчився чому-небудь самостійно), САМОУ́ЧКА розм. Пензлі самоуків малювали і реальний світ і уявний, декоративна пишнота знаходила місце поряд з гарним смаком (В. Логвиненко); Скульптор-самоучка.
Словник синонімів української мови
-
самоук —
САМОУ́К, а, ч. 1. Той, хто навчився чого-небудь самостійно, без систематичного навчання, без керівника. Самоук.. Федотов.. став основоположником критичного реалізму в російському живописі (Рад. Укр.
Словник української мови в 11 томах