самоук
самоу́к
-а, ч.
1》 Той, хто навчився чого-небудь самостійно, без систематичного навчання, без керівника.
2》 у знач. присл. самоуком. Самостійно, без систематичного навчання, без керівництва.
Великий тлумачний словник сучасної української мови