схотітися —
схоті́тися дієслово доконаного виду безос.
Орфографічний словник української мови
схотітися —
СХОТІ́ТИСЯ, схо́четься, док., безос., з інфін., чого. Виникнути, з'явитися (про бажання здійснити, одержати що-небудь, володіти чимсь і т. ін.); захотітися.
Словник української мови у 20 томах
схотітися —
схочеться, док., безос., з інфін., чого. Виникнути, з'явитися (про бажання здійснити, одержати що-небудь, володіти чимсь і т. ін.); захотітися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
схотітися —
ЗАХОТІ́ТИСЯ безос. (про виникнення бажання у кого-небудь), СХОТІ́ТИСЯ, ЗАБАЖА́ТИСЯ, ЗАБАГА́ТИСЯ, ЗАБАГНУ́ТИСЯ, ЗАБА́ГТИСЯ, ЗАМАНУ́ТИСЯ, ЗАХТІ́ТИСЯ рідше; ЗАЖАДА́ТИСЯ, ЗАКОРТІ́ТИ розм., СКОРТІ́ТИ розм., ПОКОРТІ́ТИ розм., ЗАБАНДЮ́РИТИСЯ фам.
Словник синонімів української мови
схотітися —
СХОТІ́ТИСЯ, схо́четься, док., безос., з інфін., чого. Виникнути, з’явитися (про бажання здійснити, одержати що-небудь, володіти чимсь і т. ін.); захотітися. Кому нашої землі схочеться, той під нею скорчиться (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах