схотітися
СХОТІ́ТИСЯ, схо́четься, док., безос., з інфін., чого.
Виникнути, з'явитися (про бажання здійснити, одержати що-небудь, володіти чимсь і т. ін.); захотітися.
Кому нашої землі схочеться, той під нею скорчиться (прислів'я);
Схотілося йому понад Дніпром лукою пройтися (Марко Вовчок);
Олександра схаменулась і заходилась коло вареників: їй самій схотілось їсти після чарки (М. Коцюбинський);
Іванька не міг нізащо йти без огірків: .. йому самому так захотілося солоних огірків, так схотілося! (Грицько Григоренко);
Мені так схотілося побачити Марійку саме сьогодні, що я не наважився повертатися одразу додому (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)