толокувати
Толокува́ти, -ку́ю, -єш
гл.
1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. Лебед. у.
2) Работать толокою. Г. Барв. 146.
Словник української мови ГрінченкаТолокува́ти, -ку́ю, -єш
гл.
1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. Лебед. у.
2) Работать толокою. Г. Барв. 146.
Словник української мови Грінченка