турма

Турма, -ми

ж. соб. Стадо овецъ. Фр. Пр. 9. Турма вже йде з поля. Камен. у. Що то в полі за димове?... чи вівчарі турми гонять? Гол. І. 38. ум. турмонька, турмочка. Овець турмонька. Гол. II. 60.

---------------

Турма, -ми

ж. Тюрьма. Драг. 202. Турма велика і кріпко збудована, та чорт їй рад. Ном. № 967, стр. 283. Обід поставив.... турмам і старцям. Міф. Г. 69.

Значення в інших словниках

1. турма — Ту́рма: — отара (овець), гурт, череда [21] — отара [4;18,III,XII] — отара овець [22,IV] турма (21, 65) – “отара овець”; [ІЦ-2006]  Словник з творів Івана Франка
2. турма — див. в'язниця  Словник синонімів Вусика
3. турма — ТУ́РМА². ТУ́РМА, и, ж., діал. Отара. Ватаг повеліває турмами овець, ботеями кіз, стадами коней (Г. Хоткевич); // рідко. Зграя птахів. Нараз вилетіла з печі хмара малих чортенят. Зависли над бабою, як .. турма ворон над лісом (В. Стефаник).  Словник української мови у 20 томах
4. турма — I т`урма-и, ж., зах. Отара. || рідко. Зграя птахів. II турм`а-и, ж., зах. Тюрма.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. турма — ТУ́РМА, и, ж., діал. Отара. Ватаг повеліває турмами овець, ботеями кіз, стадами коней (Хотк., Довбуш, 1965, 85); // рідко. Зграя птахів. Нараз вилетіла з печі хмара малих чортенят. Зависли над бабою, як.. турма ворон над лісом (Стеф., І, 1949, 45).  Словник української мови в 11 томах