Словник української мови Грінченка

тушкування

Тушкува́ння, -ня

с.

1) Приготовленіе чего нибудь въ закрытомъ сосудѣ. Шейк.

2) Окутываніе. Шейк.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. тушкування — тушкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. тушкування — ТУШКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тушкува́ти і тушкува́тися. Баклажани споживають тільки після жарення та тушкування (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. тушкування — -я, с. Дія за знач. тушкувати і тушкуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тушкування — ТУШКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тушкува́ти і тушкува́тися. Баклажани споживають тільки після жарення та тушкування (Овоч., 1956, 222).  Словник української мови в 11 томах