тінявий

Тінявий, -а, -е

Тѣнистый. Дай мені в тінявій тиші в тебе під крильми сховатись. К. Псал. 33.

Значення в інших словниках

1. тінявий — ті́нявий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тінявий — див. розлогий  Словник синонімів Вусика
3. тінявий — ТІ́НЯВИЙ, а, е. Те саме, що тіни́стий. Гілля простягнула Ільма тіня́ва, гігантська (М. Зеров); Не пройшло й десяти років, а якими розкішними та тінявими алеями вкрились вулиці молодого міста (І. Цюпа); Я бачу, як доброго ранку Ми входим на тінявий двір (М. Упеник).  Словник української мови у 20 томах
4. тінявий — -а, -е. Те саме, що тінистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тінявий — ТІНИ́СТИЙ (від якого утворюється густа тінь), ТІ́НЯВИЙ, ТІНЯ́СТИЙ, ТІННИ́Й розм. Сонце щойно викотилось із-за обрію, грало проміння на вершечках старих тінистих верб (Ю.  Словник синонімів української мови
6. тінявий — Ті́нявий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. тінявий — ТІ́НЯВИЙ, а, е. Те саме, що тіни́стий. Гілля простягнула Ільма тіня́ва, гігантська (Зеров, Вибр., 1966, 246); Не пройшло й десяти років, а якими розкішними та тінявими алеями вкрились вулиці молодого міста (Цюпа, Україна..  Словник української мови в 11 томах