тінявий
ТІНИ́СТИЙ (від якого утворюється густа тінь), ТІ́НЯВИЙ, ТІНЯ́СТИЙ, ТІННИ́Й розм. Сонце щойно викотилось із-за обрію, грало проміння на вершечках старих тінистих верб (Ю. Збанацький); Коли липа, то тінява така, що в яку хочете спеку під нею холодок (Марко Вовчок); Климчук задоволено сів під шатром тінястої пахучої липи перед хатою (Я. Качура).
ТІНИ́СТИЙ (такий, де багато тіні, де переважає тінь), ТІ́НЯВИЙ, ТІНЯ́СТИЙ, ЗАТІ́НЕНИЙ, ТІННИ́Й розм., ХОЛОДКУВА́ТИЙ розм. Це була тіниста стежка, де було вогко навіть в посуху (М. Грушевський); Багато струмків дзюркоче по тінявих ущелинах (О. Гончар); В затінених вологих місцях тихо коливались білі воскові чашечки конвалій (О. Донченко); Зелені строї, Світла хода — Марив тобою В тінних садах (П. Усенко); Сонце справді посунулося по небу, і єдине холодкувате місце в "саду" зникло (Б. Грінченко).
Словник синонімів української мови