тінявий
ТІ́НЯВИЙ, а, е.
Те саме, що тіни́стий.
Гілля простягнула Ільма тіня́ва, гігантська (М. Зеров);
Не пройшло й десяти років, а якими розкішними та тінявими алеями вкрились вулиці молодого міста (І. Цюпа);
Я бачу, як доброго ранку Ми входим на тінявий двір (М. Упеник).
Словник української мови (СУМ-20)