хатинка
Хатина, -ни
ж.
1) = хата. Чи ти мене, Василю, не знаєш, що ти мою хатину минаєш? н. п.
2) = кімната. КС. VII. 431.
3) = прибік 2. Вас. 195. ум. хатинка, хатинонька. Грин. ІІІ. 308. Хатиночка. Благав у Бога тільки хату, одну хатиночку в гаю, та дві тополі коло неї. Шевч. 550.
Словник української мови Грінченка