хрьоп —
хрьоп вигук незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
хрьоп —
ХРЬОП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хрьо́пати, хрьо́пнути. Я хрьоп дверима! та на двір, сіла на призьбі та й сиджу (І. Нечуй-Левицький); Як несамовита, вбігла [Кайдашиха] в Мотрину хату, вхопила з припічка здорову макітру та хрьоп нею об землю (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
хрьоп —
розм. Уживається як присудок за знач. хрьопати, хрьопнути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хрьоп —
ХРЬОП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хрьо́пати, хрьо́пнути. Я хрьоп дверима! та на двір, сіла на призьбі та й сиджу (Н.-Лев., II, 1956, 21); Як несамовита, вбігла [Кайдашиха] в Мотрину хату, вхопила з припічка здорову макітру та хрьоп нею об землю (Н.-Лев., II, 1956, 362).
Словник української мови в 11 томах