Царицин —
Цари́цин іменник чоловічого роду кол. назва м. Волгоград — до 1925 р.
Орфографічний словник української мови
царицин —
ЦАРИ́ЦИН, а, е. Прикм. до цари́ця; належний цариці. Край дороги хатка стоїть; так чоловік у ту хатку, дивиться – аж там царицині сестри (О. Стороженко); Князь згорнув царициного листа і жбурнув у шухляду (С. Добровольський).
Словник української мови у 20 томах
царицин —
-а, -е. Прикм. до цариця. || Належний цариці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
царицин —
ЦАРИ́ЦИН, а, е. Прикм. до цари́ця; належний цариці. Край дороги хатка стоїть; так чоловік у ту хатку, дивиться— аж там царицині сестри (Стор., І, 1957, 63); Князь згорнув царициного листа і жбурнув у шухляду (Добр., Очак. розмир, 1965, 14).
Словник української мови в 11 томах