Значення в інших словниках
-
Царицин —
Цари́цин іменник чоловічого роду кол. назва м. Волгоград — до 1925 р.
Орфографічний словник української мови
-
царицин —
ЦАРИ́ЦИН, а, е. Прикм. до цари́ця; належний цариці. Край дороги хатка стоїть; так чоловік у ту хатку, дивиться – аж там царицині сестри (О. Стороженко); Князь згорнув царициного листа і жбурнув у шухляду (С. Добровольський).
Словник української мови у 20 томах
-
царицин —
Цари́цин, -на, -не; -цині, -них
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
царицин —
ЦАРИ́ЦИН, а, е. Прикм. до цари́ця; належний цариці. Край дороги хатка стоїть; так чоловік у ту хатку, дивиться— аж там царицині сестри (Стор., І, 1957, 63); Князь згорнув царициного листа і жбурнув у шухляду (Добр., Очак. розмир, 1965, 14).
Словник української мови в 11 томах
-
царицин —
Царицин, -на, -не Царицынъ. Царицине військо. Сторож. ІІ. 206.
Словник української мови Грінченка