луджений
ЛУДЖЕНИЙ – ЛУЖЕНИЙ
Луджений. Дієприкм. від лудити; у знач. прикм. – укритий полудою (переважно про залізні вироби): луджена електролітичним способом жерсть (бляха), луджений посуд.
Лужений. Дієприкм. від лужити – обробляти лугом.
Словник-довідник з українського літературного слововживання