луджений
лу́джений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до лудити.
2》 у знач. прикм. Вкритий полудою (звичайно про залізні вироби).
Великий тлумачний словник сучасної української мовилу́джений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до лудити.
2》 у знач. прикм. Вкритий полудою (звичайно про залізні вироби).
Великий тлумачний словник сучасної української мови