покора
ПОКОРА – ПОКІРНІСТЬ, ПОКІРЛИВІСТЬ
Покора (кому, чому, перед ким-чим і без додатка). Беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги тощо: покора батькові, рабська покора, тримати в покорі.
Покірність, -ності, ор. -ністю, покірливість, -вості, ор. -вістю (кому, чому і без додатка). Властивість покірного: безсловесна покірність (покірливість), покірність (покірливість) долі.
Словник-довідник з українського літературного слововживання