трунок

Нку. 1. Напій (переважно алкогольний); відвар трав, коріння, призначений для лікувальних та інших потреб. Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П.Куліш); Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі, а трунків – не перелічиш: наливки, запіканки і біломорські вина (Ю.Стороженко); – Угорське, шампан благородний, портвейн, бордо – то мої трунки (М.Коцюбинський); [Маруся:] Бабусю, дайте мені привороту! Я вам чим хочете віддячу... [Баба:] Не треба мені нічого... ось тобі дві пляшечки: в одній червоний трунок, у другій зелений (М.Старицький). 2. діал. Шлунок. Чи я ззів чого такого недоброго, чи води холодної напивсь: щось на трунку погано (Словник Б.Грінченка); Я випити вип’ю, бо щось мене в трунку млоїть (І.Франко).

Значення в інших словниках

1. трунок — Тру́нок: — напій [10,X]  Словник з творів Івана Франка
2. трунок — тру́нок 1 іменник чоловічого роду напій тру́нок 2 іменник чоловічого роду шлунок діал.  Орфографічний словник української мови
3. трунок — Тру́нок. Напій, найчастіше — алкогольний, хмільний напій. Коли хто в шиньку винен вже щось за напої, а властитель шиньку дає єму дальше набор трунки, то такий довг неважний і не можна єго перед Судом за той довг скаржити (См.  Українська літературна мова на Буковині
4. трунок — Напій, пиття; (цілющий) лік, ліки; (трупний) отрута; Г. горілка.  Словник синонімів Караванського
5. трунок — див. горілка  Словник синонімів Вусика
6. трунок — ТРУ́НОК¹, нку, ч. 1. Напій (перев. алкогольний). Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П. Куліш); – Угорське, шампан благородний, портвейн, бордо – от мої трунки (М. Коцюбинський); Випили.  Словник української мови у 20 томах
7. трунок — тру́нок 1. отрута (ст)||трутка 2. алкоголь (ст): Тим часом на столі забряжчало скло і в празничній тиші, яка наступила, почулось мелодійне булькотання розливаного трунку (Керницький)|| = алькоголь ◊ тру́нки спіритусо́ві → трунок 2  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. трунок — Напій  Словник застарілих та маловживаних слів
9. трунок — I -нку, ч. 1》 Напій (перев. алкогольний). || П'янкий запах; пахощі. 2》 Відвар трав, коренів, лушпиння тощо для різних потреб (перев. для лікування). || Отрута. 3》 діал. Горілка. II -нка, ч., зах. Шлунок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
10. трунок — ВІДВА́Р (рідина, у якій що-небудь варилось), НАВА́Р, ТРУ́НОК, ВИ́ВАР, ЩЕ́РБА заст. Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко); В темнику стоїть дев'ятиденний навар із вовчого лика (М. Стельмах); (Маруся:) Бабусю, дайте мені привороту!.. (Баба:) .  Словник синонімів української мови
11. трунок — Тру́нок, -нку, у тру́нку; тру́нки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. трунок — ТРУ́НОК¹, нку, ч. 1. Напій (перев. алкогольний). Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П. Куліш, Вибр., 1969, 313); — Угорське, шампан благородний, портвейн, бордо — от мої трунки (Коцюб., І, 1955, 138); Випили.  Словник української мови в 11 томах
13. трунок — Трунок, -нку м. 1) Спиртный напитокъ. Не жалуйте, діти, трунку дорогого, із двора не випускайте тверезим нікого. К. Досв. 22. 2) Желудокъ. ЕЗ. V. 25. Нездорово на трунок. Харьк.  Словник української мови Грінченка