трунок
тру́нок 1. отрута (ст)||трутка
2. алкоголь (ст): Тим часом на столі забряжчало скло і в празничній тиші, яка наступила, почулось мелодійне булькотання розливаного трунку (Керницький)|| = алькоголь
◊ тру́нки спіритусо́ві → трунок 2
Лексикон львівський: поважно і на жарт