трунок

Трунок, -нку

м.

1) Спиртный напитокъ. Не жалуйте, діти, трунку дорогого, із двора не випускайте тверезим нікого. К. Досв. 22.

2) Желудокъ. ЕЗ. V. 25. Нездорово на трунок. Харьк. г. Чи я ззів чого такого недоброго, чи води холодної напивсь: щось на трунку погано. Випить чарку, то вино добре на трунок. Черк. у. Горілку добру у трунку чуть. Черк. у. ум. труночок.

Значення в інших словниках

1. трунок — Тру́нок: — напій [10,X]  Словник з творів Івана Франка
2. трунок — тру́нок 1 іменник чоловічого роду напій тру́нок 2 іменник чоловічого роду шлунок діал.  Орфографічний словник української мови
3. трунок — Нку. 1. Напій (переважно алкогольний); відвар трав, коріння, призначений для лікувальних та інших потреб. Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П.  Літературне слововживання
4. трунок — Тру́нок. Напій, найчастіше — алкогольний, хмільний напій. Коли хто в шиньку винен вже щось за напої, а властитель шиньку дає єму дальше набор трунки, то такий довг неважний і не можна єго перед Судом за той довг скаржити (См.  Українська літературна мова на Буковині
5. трунок — Напій, пиття; (цілющий) лік, ліки; (трупний) отрута; Г. горілка.  Словник синонімів Караванського
6. трунок — див. горілка  Словник синонімів Вусика
7. трунок — ТРУ́НОК¹, нку, ч. 1. Напій (перев. алкогольний). Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П. Куліш); – Угорське, шампан благородний, портвейн, бордо – от мої трунки (М. Коцюбинський); Випили.  Словник української мови у 20 томах
8. трунок — тру́нок 1. отрута (ст)||трутка 2. алкоголь (ст): Тим часом на столі забряжчало скло і в празничній тиші, яка наступила, почулось мелодійне булькотання розливаного трунку (Керницький)|| = алькоголь ◊ тру́нки спіритусо́ві → трунок 2  Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. трунок — Напій  Словник застарілих та маловживаних слів
10. трунок — I -нку, ч. 1》 Напій (перев. алкогольний). || П'янкий запах; пахощі. 2》 Відвар трав, коренів, лушпиння тощо для різних потреб (перев. для лікування). || Отрута. 3》 діал. Горілка. II -нка, ч., зах. Шлунок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
11. трунок — ВІДВА́Р (рідина, у якій що-небудь варилось), НАВА́Р, ТРУ́НОК, ВИ́ВАР, ЩЕ́РБА заст. Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко); В темнику стоїть дев'ятиденний навар із вовчого лика (М. Стельмах); (Маруся:) Бабусю, дайте мені привороту!.. (Баба:) .  Словник синонімів української мови
12. трунок — Тру́нок, -нку, у тру́нку; тру́нки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. трунок — ТРУ́НОК¹, нку, ч. 1. Напій (перев. алкогольний). Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П. Куліш, Вибр., 1969, 313); — Угорське, шампан благородний, портвейн, бордо — от мої трунки (Коцюб., І, 1955, 138); Випили.  Словник української мови в 11 томах