Українська літературна енциклопедія

клинопис

клино́пис

• клинопис

, клинописне письмо — система письма, якою користувалися старод. народи Передньої Азії. Знаки в К. мали клиноподібну форму, видавлювали їх на сирій глині прямокутною паличкою або вирубували на камені. Системи К. застосовувалися прибл. з кін. 4 по кін. 1 тис. до н. е. Виник К. у Месопотамії на основі давньошумер. ієрогліфіч. письма. Пізніше його запозичили вавілоняни, ассірійці, еламіти, хурити, урартці, хетти, перси та ін. К. виконано державні (напр., кодекс законів вавілонського царя Хаммурапі), реліг., адміністративно-госп., матем., астрономічні, мед. та ін. тексти (напр., шумеро-вавілонські та ін. словники), написано худож. твори (епічну поему про Гільгамеша, міфи про створення світу і всесвітній потоп тощо). Уперше дешифрував К. (давньоперський) німецький філолог Г. Ф. Гротефенд (1802). Різні види клинопису дешифровано в 19 — 20 століттях.

■ Літ.: Липин Л., Белов А. Глиняные книги. Л., 1956; Різник М. Г. Письмо і шрифт. К., 1978: Гельб И. Е. Опыт изучения письма. М., 1982; Павленко Н. А. История письма. Минск, 1987.

А. О. Білецький.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)

Значення в інших словниках

  1. клинопис — клино́пис іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. клинопис — -у, ч. Тип фоноідеографічного письма стародавніх народів Близького Сходу, клиноподібні знаки якого наносили на глину або камінь. || Текст, написаний таким письмом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клинопис — КЛИНО́ПИС, у, ч. Тип письма стародавніх народів Близького Сходу, клиноподібні знаки якого наносили на глину або камінь. Чи не за нею він і сумує, задумливо задивившись іноді на млинове коло, на клинопис отих зарубок, залишених кимось на граніті? (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. клинопис — Спосіб письма, який полягав у вичавлюванні на глині комбінацій клиноподібних рисочок; виник у Шумері бл. IV тис. до н.е.; спочатку ідеографічне письмо (протописемність), із середини III тис. до н.е. словесно-складове; розшифрування к. започаткували Ґ.Ф. Ґротефенд (1802) та К. Лассен (1836).  Універсальний словник-енциклопедія
  5. клинопис — КЛИНО́ПИС, у, ч. Тип фоноідеографічного письма стародавніх народів Близького Сходу, клиноподібні знаки якого наносили на глину або камінь. Спочатку урарти зображали слова малюнками. Потім вони перейняли в ассірійців клинопис (Іст.  Словник української мови в 11 томах