клинопис
Спосіб письма, який полягав у вичавлюванні на глині комбінацій клиноподібних рисочок; виник у Шумері бл. IV тис. до н.е.; спочатку ідеографічне письмо (протописемність), із середини III тис. до н.е. словесно-складове; розшифрування к. започаткували Ґ.Ф. Ґротефенд (1802) та К. Лассен (1836).