Словник-довідник музичних термінів

саксофон

(фр. saxophone, від прізвища винахідника Sax і гр. phonе-звук, дослівно — звук Сакса) — мідний духовий язичковий музичний інструмент, створений А.Саксом в 1841 році. Родину С. утворюють сім різновидів: сопраніно, сопрано, альт, тенор, баритон, бас, контрабас. С.- сопраніно і С.- сопрано мають пряму форму, інші — S-подібну. Виготовляється з металу — латуні, срібла, має конічний ствол з широкою мензурою, клювоподібний мундштук з одинарною тростиною, 18 — 21 ігровими отворами та аплікатурою, подібною до гобою і флейти. Має сильний, виразний звук специфічного тембру та великі виконавські можливості. Застосовується в джазі, менше — духовому та симфонічному оркестрі, а також як сольний інструмент.

Словник-довідник музичних термінів

Значення в інших словниках

  1. саксофон — саксофо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. саксофон — [саксофон] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. саксофон — -а, ч. Духовий мідний язичковий музичний інструмент із характерним тембром та вигнутою S-подібною формою; за регістром звучання поділяються на бас, тенор та альт. Саксофон-сопрано — саксофон високого регістру, єдиний, що має пряму, як у кларнета, форму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. саксофон — САКСОФО́Н, а, ч. Мідний духовий музичний інструмент із характерним тембром. Урвався ритм танго, і неприродно застогнав ніби насмерть ранений саксофон (Іван Ле); Завивання саксофонів і оглушний перестук барабанів мало заважали йому (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
  5. саксофон — саксофо́н духовий музичний інструмент. Від прізвища бельгійського винахідника А. Сакса.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. саксофон — Духовий мідний мундштуковий музичний інструмент з ординарною тростиною; винайдений 1840 А. Саксом; виготовляють 7 різновидів; використовують переважно для виконання рок-музики та джазу.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. саксофон — САКСОФО́Н, а, ч. Мідний духовий музичний інструмент із характерним тембром. Урвався ритм танго, і неприродно застогнав ніби насмерть ранений саксофон (Ле, Мої листи, 1945, 7); Завивання саксофонів і оглушний перестук барабанів мало заважали йому (Рибак, Час.., 1960, 117).  Словник української мови в 11 томах