саксофон
(фр. saxophone, від прізвища винахідника Sax і гр. phonе-звук, дослівно — звук Сакса) — мідний духовий язичковий музичний інструмент, створений А.Саксом в 1841 році. Родину С. утворюють сім різновидів: сопраніно, сопрано, альт, тенор, баритон, бас, контрабас. С.- сопраніно і С.- сопрано мають пряму форму, інші — S-подібну. Виготовляється з металу — латуні, срібла, має конічний ствол з широкою мензурою, клювоподібний мундштук з одинарною тростиною, 18 — 21 ігровими отворами та аплікатурою, подібною до гобою і флейти. Має сильний, виразний звук специфічного тембру та великі виконавські можливості. Застосовується в джазі, менше — духовому та симфонічному оркестрі, а також як сольний інструмент.
Словник-довідник музичних термінів