саксофон
САКСОФО́Н, а, ч. Мідний духовий музичний інструмент із характерним тембром.
Урвався ритм танго, і неприродно застогнав ніби насмерть ранений саксофон (Ле, Мої листи, 1945, 7);
Завивання саксофонів і оглушний перестук барабанів мало заважали йому (Рибак, Час.., 1960, 117).
Словник української мови (СУМ-11)