саксофон
САКСОФО́Н, а, ч.
Мідний духовий музичний інструмент із характерним тембром.
Урвався ритм танго, і неприродно застогнав ніби насмерть ранений саксофон (Іван Ле);
Завивання саксофонів і оглушний перестук барабанів мало заважали йому (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)