барахольник
БАРАХО́ЛЬНИК, а, ч., розм.
1. Людина, що скуповує та перепродує старі речі.
Коли проходили повз магазин букіністів, жерстяників і барахольників, Альоша мимохіть кинув оком на розбите залізо широких запон (І. Микитенко).
2. зневажл. Погана людина.
– У мене дома порядок повний, .. а за твоїх барахольників сам в одвіті. Ти та ще отакі, як ти, чого терпите у себе погань всяку? (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)