безбарвно
БЕЗБА́РВНО.
Присл. до безба́рвний.
А трапляється й таке, що людина, яка в житті говорить соковитою, барвистою мовою, пише сухо, безбарвно (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗБА́РВНО.
Присл. до безба́рвний.
А трапляється й таке, що людина, яка в житті говорить соковитою, барвистою мовою, пише сухо, безбарвно (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)