биця
БИ́ЦЯ, і, ж., дит.
Корова, бик, теля та інша рогата худоба.
Соб, бицю, коло плота – яка плата, така і робота (Номис);
Бичок.., як вітер, попер вподовж поля. – Бицю, бицю! – гукав Грицько (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)БИ́ЦЯ, і, ж., дит.
Корова, бик, теля та інша рогата худоба.
Соб, бицю, коло плота – яка плата, така і робота (Номис);
Бичок.., як вітер, попер вподовж поля. – Бицю, бицю! – гукав Грицько (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)