бич
БИЧ, а́, ч.
1. Довгий батіг; канчук, нагайка.
Кругом болото обступивши, Бичами ляскали псарі (І. Котляревський);
Не б'є чумак волів своїх, Бичем не махає (Я. Щоголів);
Спалахував поодинокий постріл, і звук його .. здавався коротким і різким, мов хльоскання бича (Л. Первомайський);
* Образно. Огненними бичами сікли землю сліпучі блискавки (В. Козаченко);
// Кий або палиця, якою б'ють.
Пес не тікає від колача [калача], але від бича! (В. Стефаник);
Ціп складався з грабового або букового бича і ліщинового, рідше, яворового держака (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Те, що завдає великої шкоди, лиха.
Бергман говорив про .. пісок, що, пересуваючись силою східних вітрів, завжди був страшним бичем виноградаря (М. Хвильовий);
В Африці спостерігають дедалі сильніший наступ червоноголової м'ясоїдної мухи, яка, на думку фахівців, може перетворитися на справжній бич для людей і тварин (із журн.).
3. перен. Кара, покарання.
Нехай забере Він [Бог] від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Доми їхні – то спокій від страху, і над ними нема бича Божого (Біблія. Пер. І. Огієнка).
4. перен. Гостре викриття, картання.
В посланії “І мертвим, і живим, і ненарожденним” Шевченко .. прилюдно в обличчя б'є перевертнів бичем свого презирства (П. Тичина);
Усе те, що найбільш обурювало і хвилювало Франка, потрапляло під його сатиричний бич (із журн.).
5. Коротка частина ціпа, якою б'ють, вимолочуючи колос; бияк.
Микола задумавсь і з усієї сили так уперіщив снопа, що рипиця луснула і бич одскочив (І. Нечуй-Левицький);
Ціп їй батько дав окремий: бич із вареного вишневого дерева, капиця з найміцнішої шкіри (Ю. Яновський);
Рипиця – те саме, що й капиця: шкіряна ув'язь, яка з'єднує в ціпі бич із ціпильном (із журн.);
* У порівн. Голий, як бич (Номис).
◇ (1) Ювена́лів бич, книжн. – разюча, нищівна критика, сатира.
Художнє слово не тільки підносило все прекрасне, світле й радісне в нашому житті, але було й ювеналовим бичем, що вражає все негативне, прогниле й омертвіле, яке перешкоджає рухові вперед (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)