бродіння
БРОДІ́ННЯ, я, с.
Біохімічний процес розкладу вуглеводів, що відбувається під впливом мікроорганізмів або їх ферментів.
З глибини дубини повіває пахощами диких яблук.., гнилуватим бродінням опалого листу (М. Стельмах);
Бактерії і грибки спричиняють процеси бродіння (з наук.-попул. літ.).
(1) Спиртове́ броді́ння – перетворення виноградного (або близького йому) цукру за допомогою ферментів в етиловий спирт і вуглекислий газ.
Виноградне вино одержують внаслідок спиртового бродіння соку свіжого або зав'яленого винограду (з наук.-попул. літ.);
Спиртове бродіння відбувається під дією ферментів дріжджів (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)