бунтівний
БУНТІВНИ́Й, а́, е́.
Пройнятий бунтарством; бунтівницький.
– Де ти нині, бунтівний, неспокійний Грицю? (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)БУНТІВНИ́Й, а́, е́.
Пройнятий бунтарством; бунтівницький.
– Де ти нині, бунтівний, неспокійний Грицю? (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)