бюст
БЮСТ, а, ч.
1. Верхня частина людського тіла до пояса.
В човні сидів літній чоловік; світло від сірника ореолом обкутувало його бюст (Олесь Досвітній);
// Жіночі груди.
Олександр Іванович мимоволі помітив, що бюст у дружини передчасно обважнів і взагалі з'явився нахил до небажаної зайвої огрядності (Б. Антоненко-Давидович);
Біля метро підхопив пишноволосу русяву білозубу кралю, .. бігцем окинув її високий бюст.., відчувши якусь магнетичну привабливість (О. Бердник).
2. Скульптурне зображення людини до пояса.
Орест уміщує бюст під рослиною (Леся Українка);
Мій герой іде до бюста .. і задумливими очима дивиться на свого, як каже він, “ватажка”... (М. Хвильовий);
Два бюсти – рядом: Гус великий, Пророк землі – Сковорода (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)