Значення в інших словниках
-
бюст —
бюст іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
бюст —
[б'уст] -ста, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
бюст —
-а, ч. 1》 Верхня частина людського тіла до пояса. || розм. Жіночі груди. 2》 Скульптурне зображення людини до пояса.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бюст —
Погруддя
Словник чужослів Павло Штепа
-
бюст —
БЮСТ, а, ч. 1. Верхня частина людського тіла до пояса. В човні сидів літній чоловік; світло від сірника ореолом обкутувало його бюст (Олесь Досвітній); // Жіночі груди.
Словник української мови у 20 томах
-
бюст —
(франц. buste) скульптурне погрудне зображення.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
бюст —
БЮСТ (верхня частина людського тіла до пояса; скульптурне зображення людини по груди або по пояс), ПОГРУ́ДДЯ. В човні сидів літній чоловік; світло від сірника ореолом обкутувало його бюст (О.
Словник синонімів української мови
-
бюст —
Бюст, -та; бю́сти, -стів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бюст —
БЮСТ, а, ч. 1. Верхня частина людського тіла до пояса. В човні сидів літній чоловік; світло від сірника ореолом обкутувало його бюст (Досв., Вибр., 1959, 412); // розм. Жіночі груди.
Словник української мови в 11 томах
-
бюст —
(фр. < лат — обпалюю) Погрудне зображення людини засобами круглої пластики. Назва зародилась у Стародавньому Римі, де спочатку існував звичай спалювати померлих предків, а потім зберігати воскові маски, які виставлялись у атріумі житлового будинку...
Архітектура і монументальне мистецтво